Історія справи

Постанова ВГСУ від 18.11.2015 року у справі №924/1761/14
Ухвала КГС ВП від 25.01.2021 року у справі №924/1761/14
Постанова ВГСУ від 08.11.2016 року у справі №924/1761/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року Справа № 924/1761/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Сибіги О.М.- головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Ходаківської І.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги гр. ОСОБА_4 на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 27.05.2015у справіГосподарського суду Хмельницької областіза позовом Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицинидо Славутської районної державної адміністрації3-ті особиГоловне управління ветеринарної медицини у Хмельницькій області гр. ОСОБА_5, гр. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_6провизнання незаконними та скасування розпоряджень Славутської РДА,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача-1:Скоропад Д.О. (дов. від 01.07.15 № 15-2-2-23/19),

позивача-2: ОСОБА_7 (дов. від 01.12.14 № 691), ОСОБА_8 (в.о. нач. наказ від 04.01.14 № 15-вг),

відповідача: не з'явились,

Генпрокуратури: ОСОБА_9 (осв. № 036179),

3-тя особа-1:Скоропад Д.О. (дов. від 01.04.15),

3-тя особа-2: ОСОБА_10 (дов. від 12.01.15),

3-тя особа-3: ОСОБА_4, ОСОБА_10 (дов. від 12.01.15),

3-тя особа-4: ОСОБА_10 (дов. від 12.01.15),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 02.04.2015 господарського суду Хмельницької області позов задоволено, визнано незаконними та скасовано розпорядження Славутської районної державної адміністрації м. Славута від 28.01.2005 № 33-р "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на території Улашанівської сільської ради", від 15.06.2005 № 220-р "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини", від 07.09.2005 № 316-р "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини", від 16.03.2010 № 151-р "Про припинення права користування Славутською районною державною лікарнею ветеринарної медицини земельною ділянкою, яка знаходиться на території Улашанівської сільської ради за межами населеного пункту", проведено розподіл судових витрат.

Постановою від 27.05.2015 Рівненського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, гр. ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Позивачі та Головне управління ветеринарної медицини у Хмельницькій області подали до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просять залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, згідно статуту Державного районного підприємства "Ветеринарна медицина", зареєстрованого 21.01.1997 Славутського райдержадміністрацією за № 65, підприємство (м. Славута, вул. Ганнопільське шосе, 1) є структурним підрозділом державної ветеринарної медицини області; управління підприємством здійснюється відповідно до Статуту на основі поєднання власника щодо господарського використання майна і самоврядування трудового колективу.

Відповідно до державного акту від 09.04.1998, виданого відповідно до рішення Улашанівської сільської ради народних депутатів від 19.03.1998 № 20, підприємству ветеринарної медицини (м. Славута, вул. Ганнопільське шосе,1) на праві постійного користування надано земельну ділянку площею 7,0568 га для обслуговування виробничих приміщень та ведення сільськогосподарського виробництва. в акті міститься відмітка, що останній зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 9.

Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини, відповідно до наказу Управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області №42-в від 26.05.2003 та додатку №2 до даного наказу, утворена внаслідок ліквідації Славутського державного районного підприємства "Ветеринарна медицина" (м. Славута, Ганнопільське шосе) та є його правонаступником.

Згідно Положення про Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини, затвердженого начальником управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області, районна державна лікарня ветеринарної медицини відповідно до Закону України „Про ветеринарну медицину" є державною установою ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та інших протиепізоотичних заходів та підпорядковується управлінню ветеринарної медицини в районі (п.1).

Пунктом 8 Положення визначено, що лікарню очолює начальник - державний інспектор ветеринарної медицини, який призначається на посаду і звільняється з посади начальником управління ветеринарної медицини району (за погодженням з управлінням ветеринарної медицини області).

Відповідно до п.14 Положення активи лікарні передані у державну власність.

25.01.2005 начальником районної державної лікарні ветеринарної медицини В.Г. Яремчуком адресовано в.о. голови райдержадміністрації Нікітчуку О.М. заяву № 7 про припинення права постійного користування райветлікарні на земельну ділянку площею 1га та переведення її в землі запасу Улашанівської сільської ради, за результатами розгляду якої Славутською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження від 29.01.2005 №33р, яким на підставі п.7 ст.13 Закону України „Про місцеві державні адміністрації", ст.17, 142 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, припинено право постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на земельну ділянку площею 1га та переведено її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

10.06.2005 начальником районної державної лікарні ветеринарної медицини В.Г. Яремчуком голові Славутської райдержадміністрації Душнюку Г.І. подано заяву №79 про припинення права постійного користування райветлікарні на земельну ділянку площею 0,4368га, розташовану на території Улашанівської сільської ради, що знаходиться за межами населеного пункту, за результатами розгляду якої Славутською РДА прийнято розпорядження від 15.06.2005 №220 - р, яким на підставі п.7 ст.13 Закону України „Про місцеві державні адміністрації", ст.17, 142 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, припинено право постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини земельною ділянкою площею 0,4368га та переведено її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

17.08.2005 начальником районної державної лікарні ветеринарної медицини В.Г. Яремчуком подано заяву №102 на адресу голови Славутської райдержадміністрації Душнюку Г.І. про припинення права постійного користування райветлікарні земельною ділянкою, на якій розміщена будівля розміром 309 кв.м., у зв'язку з відчуженням даної господарської будівлі та переведення цієї площі до земель запасу Улашанівської сільської ради.

Розпорядженням від 07.09.2005 №316-р Славутської РДА на підставі п.7 ст.13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст.17, 142 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України припинено право постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини земельною ділянкою площею 0,309га та переведено її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Славутської міської ради від 23.06.2009 № 313 Управлінню ветеринарної медицини присвоєно поштову адресу - м. Славута, вул. Ганнопільське шосе,4.

09.02.2010 начальником районної державної лікарні ветеринарної медицини В.Г. Яремчуком адресовано голові Славутської райдержадміністрації Душнюку Г.І. заяву №12 за змістом якої, у зв'язку з відсутністю потреби, Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини не заперечує проти вилучення земельної ділянки площею 2га за адресою Ганнопільське шосе, 4, для надання працівникам управління ветмедицини для ведення особистого селянського господарства, за результатами розгляду якої 16.03.2010 Славутською РДА прийнято розпорядження №151-р, яким на підставі ст.6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", керуючись п. "а" ст.141, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, припинено право постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 2 га та переведено її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

Рішенням виконавчого комітету Улашанівської сільської ради №51 від 30.05.2011 Управлінню ветеринарної медицини та Славутській районній державній лікарні ветеринарної медицини присвоєно юридичну адресу по місцю їх фактичного знаходження - с. Улашанівка, вул. Ганнопільське шосе,4.

12.06.2014 Славутським міжрайонним прокурором, за зверненням начальника Хмельницької обласної державної лікарні ветеринарної медицини щодо незаконного вибуття земель з постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, винесено постанову № 88 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів і діяльності Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, з питань дотримання вимог законодавства у сфері земельних відносин.

На запит ст.слідчого СВ Славутського РВУ МВС України в Хмельницькій області Головне управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області листом від 16.09.2014 № 22/3-2/2.2.-1011 повідомило, що протягом 2005 р та 2010 років в журналах реєстрації вхідної кореспонденції головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області відсутні записи щодо звернення посадових осіб Славутської районної державної лікарні та управління ветеринарної медицини в Славутському районі про надання їм погодження на відчуження земельних ділянок площею: 1га, 04368га, 0,0309 га в 2005 році та 2га в 2010 році. Також відсутні записи в журналі реєстрації вихідної кореспонденції головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області протягом 2005 та 2010 років щодо надання погодження головним управлінням вищевказаним установам ветеринарної медицини Славутського району про відчуження земельних ділянок площею 04368 га, 0,0309 га в 2005 році та 2га в 2010 році.

В листі від 27.10.2014 №15-7-6/21877 Державної фітосанітарної служби України, наданому на запит Славутського районного відділу Управління МВС України в Хмельницькій області, зазначено, що вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування державним установам ветеринарної медицини, може здійснюватись виключно за відповідною заявою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, як уповноваженого органу управління. Керівник державної установи, зокрема, районної лікарні ветеринарної медицини, не має повноважень стосовно прийняття рішень та направлення звернень до місцевих органів самоврядування щодо вилучення земельних ділянок без відповідного дозволу уповноваженого органу управління. За наявною у Держфітослужбі інформацією, жодних звернень з боку посадових осіб Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини до уповноважених органів стосовно надання дозволу на вилучення земельних ділянок не надходило, а відтак і дозволи на зазначені дії не надавались.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення Прокурора Ізяславського району Хмельницької області з позовом у даній справі.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій в частині застосування строків позовної давності послались на те, що прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся до суду з позовом 20.11.2014, тобто в межах трирічного строку, визначеного Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" № 4176-VI від 20.12.2011 для захисту порушеного права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що зроблені при недостатньому дослідженні дійсних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення даного спору.

Відповідно до статті 29 ГПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Положеннями статті 268 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема у пункті 4 частини першої статті 268 цього Кодексу зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Однак згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу I Закону України

"Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20 грудня 2011 року № 4176-VI пункт 4 частини першої статті 268 ЦК України виключено. Цей Закон набрав чинності 15 січня 2012 року.

До правовідносин, які виникли під час дії нормативно-правового акта, який згодом втратив чинність, застосовуються його норми. До правовідносин, що виникли раніше і регулювалися нормативно-правовим актом, який втратив чинність, але права й обов'язки зберігаються і після набрання чинності новим нормативно-правовим актом, застосовуються положення нових актів цивільного законодавства.

Оскільки положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України за своєю суттю спрямоване на захист прав власників та інших осіб від держави, то з огляду на статус держави та її органів як суб'єктів владних повноважень, дія цієї норми не поширюються на позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і спрямовані на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади.

Отже, на такі позови поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, й на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єкт владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Аналогічну правову позицію у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-68гс15.

Враховуючи викладене вище, у порушення вимог частини першої статті 261 ЦК України та наведеної вище правової позиції Верховного Суду України, судами не досліджувалось питання початку перебігу позовної давності, саме державою в особі її органів, а не прокурором, який звернувся з позовом у даній справі.

При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України зважає на те, що суди при прийнятті оскаржуваних рішень послались, зокрема, на п.11 Положення про Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини, згідно якого фінансування, матеріально-технічне забезпечення лікарні та її структурних підрозділів здійснюються за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету, тобто Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини є бюджетною установою.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого спільним наказом Міністерства фінансів України та Головного управління державного казначейства України №114 від 10.12.99 (в редакції, що діяла на момент подачі заяв від 29.01.2005р., 10.06.2005р., 17.08.2005р.) активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми, використовуються установою в процесі її господарської діяльності більше року, обліковуються на рахунку 12 "Нематеріальні активи" з розподілом на субрахунки: 121 "Авторські та суміжні з ними права" та 122 "Інші нематеріальні активи".

На субрахунку 122 "Інші нематеріальні активи" обліковуються зокрема, права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).

На підставі наведеного, суди дійшли висновку, що право постійного користування земельною ділянкою є активом Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, який відповідно до п.14 Положення про Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини перебуває у державній власності.

При цьому суди послались на те, що Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини по вертикалі підпорядкована управлінню ветеринарної медицини у районі, яке в свою чергу підпорядковане управлінню ветеринарної медицини у Хмельницькій області, котре підпорядковане Державному департаменту ветеринарної медицини України.

Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України (п.1).

Підпунктом 37 п.4 Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, до завдань Держветмедицини віднесено здійснення відповідно до законодавства в межах повноважень, наданих Мінагрополітики, функції з управління майном об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а відтак, у 2005 станом на час подання заяв про припинення права постійного користування земельними ділянками від 29.01.2005, 10.06.2005, 17.08.2005, органом уповноваженим здійснювати функції щодо управління майном загальнодержавної власності був Державний департамент ветеринарної медицини (Держветмедицини).

В той же час, судами не досліджувалось питання того, що здійснюючи управління майном з 2005 року по 2010 рік Управління ветеринарної медицини у Хмельницькій області та, в свою чергу, Державний департамент ветеринарної медицини України, не були обізнані про вибуття активів з підпорядкованої їм Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор має право звернутися до суду за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів держави, що відповідає також положенням статей 15 та 16 Цивільного кодексу України щодо підстав судового захисту порушеного, невизнаного чи оспорюваного права особи, зокрема, шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу держаної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, визнання договору недійсним.

У відповідності до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Наведене свідчить про те, що передумовою для визнання недійсним акта (рішення) є як невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, так і порушенням у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

За приписами ст. 43 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюються на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. В частині 2 вказаної статті зазначено, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку судами попередніх інстанцій порушено принцип, закріплений ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки суди обох інстанцій при прийнятті рішень у даній справі приймали до уваги докази лише однієї із сторін, не надавши належної правової оцінки доводам іншої сторони, не оцінивши та не дослідивши усіх фактичних обставин справи у їх сукупності.

З огляду на ч. ІІ ст. 1117, згідно якої касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення 02.04.2015 господарського суду Хмельницької області та постанову від 27.05.2015 Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 924/1761/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий Сибіга О.М.

Судді Костенко Т.Ф.

Ходаківська І.П.